Територія: Республіка Філіппіни розташована у Південно-Східній Азії. Територія країни складає 300 тис. км2.
Столиця: місто Маніла - 1,78 млн. жителів, знаходиться у складі Національного столичного регіону Метрополіc (агломерація) Маніла, який має населення 12,877 млн. чоловік. Найбільші міста: Кесон (2,936 млн.), Калукан (1,4 млн.), Тагіг (804,9 тис.).
Населення:
Релігія: християнство - 92%, іслам – 5,6%, буддизм та інші - 2,4%.
Офіційні мови спілкування: філіппінська (тагалог) та англійська.
Грошова одиниця: філіппінський песо.
Режим в'їзду: візовий.
ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ
Національне свято: День Незалежності - 12 червня.
Територіально-адміністративний поділ: 17 адміністративних регіонів та 1 автономний регіон, 81 провінція, 145 міст, 1489 муніципалітетів та 42 036 барангаїв (кол. «барріо» - найменших адміністративних одиниць, які включають, як правило, по одному або декілька невеликих населених пунктів із загальною кількістю мешканців до 1 тис. осіб). Столиця країни - м. Маніла з передмістями та рядом населених пунктів довкола неї (кількість мешканців - понад 15 млн.), а також гірський район Корділлєра мають статус окремих адміністративних регіонів.
Автономний статус мав Мусульманський регіон острова Мінданао. Водночас, відповідно до укладеної у жовтні 2012 року рамкової угоди між Урядом Філіппіни та Ісламським фронтом визволення Моро та Всеосяжної угоди щодо Бангсаморо, підписаної 27.03.2014 року, було прийнято рішення про створення в Автономному регіоні мусульманського острову Мінданао нової адміністративної одиниці - «Бангсаморо» (таг. «Bangsa Moro» - «Народ Моро»).
На розвиток зазначеного, 26 липня 2018 року Президентом Р.Дутерте був підписаний Основний закон Бангсаморо (прийнятий Палатою Представників та Сенатом 24 та 23 липня, відповідно), що набрав чинності 10 серпня 2018 року. Основним законом ліквідувався Мусульманський регіон острова Мінданао та було створено Автономний регіон Бангсаморо, якому було надано більш широкі повноваження. Прийняття зазначеного Закону заклало правові підвалини для переходу Філіппін від унітарної до федеративної форми держави. Практична імплементація Закону відбулася шляхом схвалення автономії місцевим населенням на референдумі, перший етап якого відбувся 21 січня 2019 року, другий - 6 лютого 2019, внаслідок чого 26 лютого 2019 року офіційно створено Автономний регіон Бангсаморо та запроваджено Перехідну адміністрацію Бангсаморо
Форма правління: Республіка президентського типу.
Органи влади:
Глава держави. Відповідно до Конституції, главою держави є Президент, який очолює також і виконавчу гілку влади, тобто є главою уряду. Глава держави обирається на 6 років без можливості переобрання. 25.05.2022 року на спільній сесії обох палат Конгрес Філіппін офіційно оголосив Фердинанда Маркоса молодшого переможцем виборів Президента країни, які відбулися 9 травня 2022 року. Відповідно до оприлюднених результатів, він отримав 58,77%, або 31,6 млн голосів виборців, явка склала 82%. Церемонія інавгурації та передачі влади відбулася 30 червня 2022 року. На посаду Віце-президента було обрано доньку чинного президента пані Сару Дутерте-Карпіо.
Законодавча влада. Вищим органом законодавчої влади Філіппін є двопалатний Конгрес (Парламент). Він складається з Палати Представників (нижня палата Парламенту) та Сенату (верхня палата Парламенту).
Кількість членів Палати представників (конгресменів) - 297 (238 обрано за принципом територіального представництва, 59 - за партійними списками), сенаторів - 24. За результатами останніх виборів 13.05.2019 більшість як в Сенаті, так і в Палаті Представників, належить альянсу «Коаліція змін», основою якої є Філіппінська демократична партія - Сила нації, лідером якої є Президент Філіппін Родріго Роа Дутерте.
Виконавча влада. Виконавчу гілку державної влади очолюють Президент та Віце-президент, які керують Кабінетом у складі 20 секретарів (міністрів), які очолюють Департаменти (Міністерства). Призначення членів Кабінету здійснюються Президентом і затверджуються Державною комісією з питань призначень.
Керівництво Збройними Силами здійснюється Головнокомандувачем, яким за посадою є Президент Республіки Філіппіни. Збройні сили Філіппін: сухопутні війська, військово-морські сили (включно з морською піхотою), військово-повітряні сили.
Судова влада. Судова влада складається з системи судів загальної юрисдикції, Вищого апеляційного суду та Спеціального суду по боротьбі з корупцією (Сандіган). Вищою національною судовою інстанцією є Верховний суд Філіппін (виконує також функцію конституційного). Склад Верховного суду (Голова та 14 суддів) визначається Національною спілкою юристів та затверджується Президентом.
ЕКОНОМІКА
Протягом 2020 року економіка Філіппін, яка загалом вважається однією з кращих в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, зазнала різкого спаду. Під впливом низки глобальних чинників, в першу чергу кризи, спричиненої пандемією COVID-19 та впровадженим керівництвом країни тривалим локдауном, а також ряду стихійних лих (тайфунів та паводку), що спіткали країну у третьому кварталі 2020 року, третя за обсягом в АСЕАН економіка вперше за майже 30 років зазнала рецесії. Лише протягом квітня-червня через уповільнення торгівлі з основними партнерами – Китаєм, Південною Кореєю та Японією країна втратила щонайменше 600 млн. дол. США та 0,8% зростання економіки. Майже повністю була паралізована туристична галузь, частка якої складає 12,7% ВВП країни. При цьому протягом року прогнози падіння економіки варіювалися від найгірших 16,9% до найбільш оптимістичних 4,5%.
Загалом, за підсумками 2020 року падіння економіки Республіки Філіппіни склало 9,5% (Q1: -0,7%, Q2: -16,9%, Q3: -11,4%, Q4: -8,3%; за підсумками 2019 року - зростання на 6%). Реальний ВВП (у постійних цінах 2018 року) за підсумками 2020 року склав 353,2 млрд. дол. США (2017 - 340,8 млрд. дол. США; 2018 - 346,8 млрд. дол. США; 2019 - 373,9 млрд. дол. США). ВВП на душу населення у 2020 року зменшився на 5,3% у порівнянні з попереднім роком та склав 3330,4 дол. США (2017 - 3252,9 дол. США; 2018 - 3284,9 дол. США; 2019 - 3517,4 дол. США). Структура ВВП: сфера послуг (58,6%), промисловість (34%), сільське господарство, включно з мисливством, промисловим рибальством та лісовим господарством (7,4%).
Протягом року спостерігався спад за основними галузями економіки: промисловість - на 13,1%, сфера послуг – на 9,1%, сільське господарство – на 0,2%. Найбільших збитків припали на сферу туристичних послуг: -74,1%, та транспортні послуги: -39,4%.
За підсумками 2020 року обсяг прямих іноземних інвестицій до Республіки Філіппіни склав 6,54 млрд. дол. США (скорочення на 24,6% у порівнянні з 2019 роком). Основні країни-інвестори: Японія – 698,7 млн. дол. США (10,7% загального обсягу інвестицій за період), Нідерланди - 245,4 млн. дол. США (3,8%), США - 161,6 млн. дол. США (2,5%), Сінгапур – 71,1 млн. дол. США (1,1%), Тайвань – 58,6 млн. дол. США (0,9%). Найбільша частка інвестицій була спрямована у сферу промислового виробництва (745,4 млн. дол. США), операції з нерухомістю (187,9 млн. дол. США), інформаційні та телекомунікаційні послуги (128,1 млн. дол. США), фінансовий та страховий сектор (111,3 млн. дол. США), будівництво (96,4 млн. дол. США).
Зовнішній борг протягом останнього року зріс до 98,49 млрд. дол. США (станом на грудень 2020 року), у тому числі середньо- та довгострокові позики: 84,28 млрд. дол. США, та склав 28% ВВП країни. Золотовалютні резерви (станом на грудень 2020 року): 110,12 млрд. дол. США.
Середній показник інфляції за підсумками 2020 року: 2,6% (2017 – 2,9%; 2018 - 5,2%; 2019 - 2,5%). Індекс споживчих цін: 127,8%. Cередня заробітна плата: 247,23 дол. США. Рівень безробіття (станом на грудень 2020 року): 8,7%. Значною залишається частка населення, яка працює неповний робочий день (неповна зайнятість) – 19% населення. 10% філіппінців працюють за кордоном. Відсоток домогосподарств, що проживають за межею бідності – 16,6%.
МІЖНАРОДНІ РЕЙТИНГИ
Forbes, Best Countries for Business (2018, https://www.forbes.com/best-countries-for-business/list/#tab:overall) – 79 місце;
The World Bank Group, Easy of Doing Business Rank (2019, http://www.doingbusiness.org/rankings) – 95;
World Economic Forum, the Global Competitiveness Report (2019 http://www3.weforum.org/docs/WEF_TheGlobalCompetitivenessReport2019.pdf) – 64;
Global Peace Index (2019, https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/GPI-2019-web003.pdf) – 134;
IMD World Competitiveness ranking (2019 https://www.imd.org/contentassets/6b85960f0d1b42a0a07ba59c49e828fb/one-year-change-vertical.pdf - 46;
Heritage Foundation, Index of Economic Freedom (2020, https://www.heritage.org/index/) – 70;
World Happiness Report (2019, https://s3.amazonaws.com/happiness-report/2019/WHR19.pdf) – 69;
Transparency International, Corruption Perceptions Index (2019, https://www.transparency.org/files/content/pages/2019_CPI_Report_EN.pdf – 34;
Human Development Index (2019, http://hdr.undp.org/en/content/2019-human-development-index-ranking) – 106;
Property Rights Alliance, International Property Rights Index (2019, https://internationalpropertyrightsindex.org/) – 67;
Human Freedom Index (2019, https://www.cato.org/sites/cato.org/files/human-freedom-index-files/2019-human-freedom-index-update-2.pdf) – 76.