Початок військової агресії рф проти України 24 лютого 2022 року спричинив суттєве зменшення двосторонньої торгівлі між Україною та Республікою Філіппіни.

За даними Державної митної служби України, протягом 2022 року загальний товарообіг між Україною та Філіппінами зменшився на 91,68% у порівнянні з 2021 роком та склав 15,14 млн дол. США (2021 – 182,01 млн дол. США), при цьому експорт українських товарів до Філіппін скоротився на 95,61% до 5,15 млн дол. США (2021 - 117,29 млн дол. США), імпорт зменшився на 84,56% та склав 9,99 млн дол. США (2021 - 64,72 млн дол. США). Негативне для України сальдо зовнішньоторговельних операцій склало 4,84 млн дол. США (2021 – позитивне, 52,57 млн дол. США).

У 2022 році основними групами товарів у структурі експорту до Філіппін були: інші товари (99) - 1,3 млн дол. США (25,25% від всього експорту); олія соняшникова (1512) – 1,21 млн дол. США (23,5%); деревина і вироби з деревини – 0,734 млн дол. США (14,43%); зернові культури – 0,485 млн дол. США (9,42%); молоко та молочні продукти, яйця птиці; натуральний мед – 0,360 млн дол. США (7%).

У структурі імпорту з Філіппін домінували: електричні машини (85) – 6,6 млн дол. США (66,07%); реактори ядерні, котли, машини (84) – 2,26 млн дол. США (22,62%); продукти переробки овочів (20) – 0,339 млн дол. США (3,39%); прилади та апарати оптичні, фотографічні (90) – 0,174 млн дол. США (1,74%); одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні – 0,093 млн дол. США (0,93%).

Протягом 2020 року економіка Філіппін, яка загалом вважається однією з кращих в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, зазнала різкого спаду. Під впливом низки глобальних чинників, в першу чергу кризи, спричиненої пандемією COVID-19 та впровадженим керівництвом країни тривалим локдауном, а також ряду стихійних лих (тайфунів та паводку), що спіткали країну у третьому кварталі 2020 року, третя за обсягом в АСЕАН економіка вперше за майже 30 років зазнала рецесії. Лише протягом квітня-червня через уповільнення торгівлі з основними партнерами – Китаєм, Південною Кореєю та Японією країна втратила щонайменше 600 млн. дол. США та 0,8% зростання економіки. Майже повністю була паралізована туристична галузь, частка якої складає 12,7% ВВП країни. При цьому протягом року прогнози падіння економіки варіювалися від найгірших 16,9% до найбільш оптимістичних 4,5%.

Для подолання наслідків глобальної кризи та мінімізації втрат економіки під час пандемії керівництвом країни впроваджувалась низка заходів. Урядом було розроблено та імплементовано два стимулюючі пакети (т.зв. «Bayanihan to Recover» у березні – на загальну суму 275 млрд. песо (бл. 5,4 млрд. дол. США) та «Bayanihan 2» у вересні на 165,5 млрд. песо (бл. 3,4 млрд. дол. США). При цьому, значна увага приділялася у тому числі підтримці населення, особливо незахищених верств. За час пандемії, рівень безробіття серед працездатного населення досяг свого піку впродовж останніх років та склав 17,6% у квітні, скоротившись до 10% у липні після відновлення роботи окремих секторів та до 8,7% - за підсумками четвертого кварталу 2020 року (4,6% у 2019). Додатковим пакетом фінансової допомоги, впровадженим у вересні, крім безпосередньо сприяння підприємствам у найбільш постраждалих секторах, таких як сільське господарство, туризм та транспорт, передбачено грошові субсидії домогосподарствам, що проживають за межею бідності, а також підтримка філіппінським заробітчанам, що були вимушені повернутися на батьківщину. Крім того, у затвердженому Конгресом Державному бюджеті на 2021 рік закладено 72,5 млрд. песо (бл. 1,45 млрд. дол. США) на закупівлю вакцин проти COVID-19.

Загалом, за підсумками 2020 року падіння економіки Республіки Філіппіни склало 9,5% (Q1: -0,7%, Q2: -16,9%, Q3: -11,4%, Q4: -8,3%; за підсумками 2019 року - зростання на 6%). Реальний ВВП (у постійних цінах 2018 року) за підсумками 2020 року склав 353,2 млрд. дол. США (2017 - 340,8 млрд. дол. США; 2018 - 346,8 млрд. дол. США; 2019 - 373,9 млрд. дол. США). ВВП на душу населення у 2020 року зменшився на 5,3% у порівнянні з попереднім роком та склав 3330,4 дол. США (2017 - 3252,9 дол. США; 2018 - 3284,9 дол. США; 2019 - 3517,4 дол. США). Структура ВВП: сфера послуг (58,6%), промисловість (34%), сільське господарство, включно з мисливством, промисловим рибальством та лісовим господарством (7,4%).

Протягом року спостерігався спад за основними галузями економіки: промисловість - на 13,1%, сфера послуг – на 9,1%, сільське господарство – на 0,2%. Найбільших збитків припали на сферу туристичних послуг: -74,1%, та транспортні послуги: -39,4%.

Значного скорочення також зазнала зовнішня торгівля Філіппін. За підсумками чотирьох кварталів 2020 року Загальний товарообіг Республіки Філіппіни у 2020 році склав 149,37 млрд. дол. США (скорочення на 18,2% у порівнянні з 2019 роком); обсяг імпорту зменшився на 23,3% та склав 85,61 млрд. дол. США, експорту – на 10,1% (у квітні зафіксовано найнижчий показник: -49,9%), 63,77 млрд. дол. США. Негативне сальдо торговельного балансу становило 21,84 млрд. дол. США.

Основні партнери при експорті у 2020 році: Японія (9,9 млрд. дол. США, ↓7,3%), США (9,71 млрд. дол. США, ↓16,1%), КНР (9,59 млрд. дол. США, ↓2,3%), Гонконг (9,09 млрд. дол. США, ↓5,5%), Сінгапур (3,76 млрд. дол. США, ↓1,9%). Основні групи у  структурі експорту: електронні засоби та компоненти (28,07 млрд. дол. США, ↓5,8%), електронні обчислювальні машини (5,77 млрд. дол. США, ↓13%), машини та транспортне обладнання (2,2 млрд. дол. США, ↓18%), мінеральні продукти (2,03 млрд. дол. США, ↓38%), електрокабелі для моторних транспортних засобів (1,89 млрд. дол. США, ↓19,6%).

Основні партнери при імпорті у 2020 році: КНР, включно з Гонконгом (22,51 млрд. дол. США); Японія (8,15 млрд. дол. США), Індонезія (5,48 млрд. дол. США), Південна Корея (6,68 млрд. дол. США), США (6,63 млрд. дол. США). Основні групи у  структурі імпорту: електронні засоби та компоненти, семікондуктори (18,05 млрд. дол. США, ↓4,9%), мінеральні палива, лубриканти та пов’язані матеріали (7,41 млрд. дол. США, ↓45%), транспортне обладнання (6,09 млрд. дол. США, ↓47%),), промислові машини та обладнання (4,51 млрд. дол. США, ↓31%), електронні обчислювальні машини (3,81 млрд. дол. США, ↓4%).

За підсумками 2020 року обсяг прямих іноземних інвестицій до Республіки Філіппіни склав 6,54 млрд. дол. США (скорочення на 24,6% у порівнянні з 2019 роком). Основні країни-інвестори: Японія – 698,7 млн. дол. США (10,7% загального обсягу інвестицій за період), Нідерланди - 245,4 млн. дол. США (3,8%), США - 161,6 млн. дол. США (2,5%), Сінгапур – 71,1 млн. дол. США (1,1%), Тайвань – 58,6 млн. дол. США (0,9%). Найбільша частка інвестицій була спрямована у сферу промислового виробництва (745,4 млн. дол. США), операції з нерухомістю (187,9 млн. дол. США), інформаційні та телекомунікаційні послуги (128,1 млн. дол. США), фінансовий та страховий сектор (111,3 млн. дол. США), будівництво (96,4 млн. дол. США).

Зовнішній борг протягом останнього року зріс до 98,49 млрд. дол. США (станом на грудень 2020 року), у тому числі середньо- та довгострокові позики: 84,28 млрд. дол. США, та склав 28% ВВП країни. Золотовалютні резерви (станом на грудень 2020 року): 110,12 млрд. дол. США.

Середній показник інфляції за підсумками 2020 року: 2,6% (2017 – 2,9%; 2018 - 5,2%; 2019 - 2,5%). Індекс споживчих цін: 127,8%. Cередня заробітна плата: 247,23 дол. США. Рівень безробіття (станом на грудень 2020 року): 8,7%. Значною залишається частка населення, яка працює неповний робочий день (неповна зайнятість) – 19% населення. 10% філіппінців працюють за кордоном. Відсоток домогосподарств, що проживають за межею бідності – 16,6%.

Митне регулювання

Між Україною та Республікою Філіппіни наразі відсутні угоди про зону вільної торгівлі або інші двосторонні угоди щодо спрощення тарифного та нетарифного регулювання або встановлення преференційних митних тарифів.

Разом з тим, варто відзначити, ввезення до країни зернових культур, які є основною позицією українського експорту до Філіппін (96% загального обсягу експорту за підсумками 2018 року), підлягає нульовій тарифікації за умовами режиму найбільшого сприяння в рамках участі у СОТ. 

У зовнішньоторговельних відносинах з іншими країнами Республіка Філіппіни застосовує Стандартну міжнародну торговельну класифікацію ООН (SITC).

Філіппінською митницею встановлюються тарифи на імпорт товарів від 0 до 65 відсотків. Ввезення товарів, які виробляються в значних кількостях всередині країни, підлягають розмитненню за підвищеними тарифами. Для імпорту несільськогосподарських товарів тарифні ставки складають у середньому 6,7%.

Крім того, при імпорті товарів Митниця Філіппін стягує стандартний податок на додану вартість  у розмірі 12 відсотків.

Митні збори не застосовуються при ввезенні товарів вартістю менше 10 000 філіппінських песо (бл. 200 дол. США).

Для спрощення роботи бізнесу Філіппінською комісією з тарифів було запущено портал для імпортерів «Tariff Finder», доступний за посиланням: http://finder.tariffcommission.gov.ph/

Єдиним товаром, який підлягає митному оподаткуванню при експорті з Філіппін є деревина (кругляк). Тарифна ставка встановлена у розмірі 20%.

Підприємства, що здійснюють діяльність у спеціальних економічних зонах (СЕЗ) або портах вільної торгівлі, звільняються від сплати податків і тарифів на імпорт сировини та виробниче обладнання. Відповідно до Закону про модернізацію та тарифи митних органів 2015 року, основними СЕЗ на Філіппінах є: Кларк Фріпорт; Зони порту Free Point; Спеціальна економічна зона Джона Хея; Зонавільної зони Субік Бей; Кагаянська спеціальна економічна зона; Особлива економічна зона міста Замбоанга та Площа Фріпорт Батаан. Експортери та імпортери, які здійснюють діяльність у СЕЗ або портах вільної торгівлі, мають бути внесені до реєстру Філіппінського агентства спеціальних економічних зон (PEZA) або Реєстру портів вільної торгівлі, або у спеціальному вільному портовому регуляторі.

Філіппіни є членом шести регіональних угод про зону вільної торгівлі АСЕАН, а також має одну діючу двосторонню угоду про ЗВТ з Японією.

Процес державних закупівель на Філіппінах регулюється Законом Республіки RA 9184 Про реформування державних закупівель від 2003 року (RA 9184, the Government Procurement Reform Act), який об'єднує всі правила та процедури закупівель.

Відповідно до законодавства, державні закупівлі включають усі "придбання товарів, консалтингових послуг та укладання договорів на інфраструктурні проекти будь-яким підрозділом, департаментом, офісом, агентством уряду", включаючи закупівлі в рамках проектів, які повністю або частково фінансуються за рахунок іноземних кредитів або грантів відповідно до міжнародного договору або виконавчої угоди, якщо прямо не вказані інші процедури та інструкції щодо закупівлі, або якщо іноземний кредит або грант класифікуються як «офіційна допомога розвитку» (Official Development Assistance, ODA) відповідно до Закону Республіки RA 8182 або Закону про офіційну допомогу розвитку (RA 8182 or the Official Development Assistance Act).

Закон передбачає, що більшість державних закупівель здійснюються за процедурою конкурентних торгів (Competitive Bidding), за винятком випадків, коли дозволені альтернативні методи закупівель: торги з обмеженою кількістю джерел (Limited Source Bidding), пряме укладання договору (Direct Contracting), повторне замовлення (Repeat Order), покупка (Shopping) та узгоджена закупівля (Negotiated Procurement), які підлягають попередньому затвердженню керівником органу, що здійснює закупівлю (Head of the Procuring Entity, HOPE), і повинні бути обґрунтовані умовами, передбаченими Законом.

З метою забезпечення прозорості та підзвітності процесу державних закупівель на Філіппінах, відповідно до Закону RA 9184 було створено:

1. PhilGEPS - Електронний портал, який є головним джерелом інформації про державні закупівлі

2. Раду з питань державних закупівель (Government Procurement Policy Board, GPPB.

Окрім PhilGEPS та GPPB, різні урядові установи Філіппін також публікують інформацію про закупівлі відповідно до циркуляру національного бюджету № 542 (National Budget Circular No. 542), відомий як «циркуляр щодо печатки прозорості» (Transparency Seal Circular). Згідно документу, державні установи повинні забезпечити на своїх веб-сайтах доступ до наступної інформації: щорічних звітів, затвердженого бюджету, основних програм/проектів, їх бенефіціарів, стану виконання та оцінки, річних планів із закупівель, укладених контрактів та даних щодо підрядників/постачальників/консультантів.

PhilGEPS (Philippine Government Electronic Procurement System) – Філіппінська система електронних державних закупівель, єдиний централізований електронний портал країни з інформацією про державні закупівлі. Урядові установи, а також постачальники, підрядники, виробники, дистриб'ютори та консультанти мають можливість зареєструватись та використовувати систему при проведенні закупівель товарів, будівельних робіт та консультаційних послуг.

На веб-сайті уряд публікує інформацію про необхідні товари, консультаційні послуги та проекти з цивільних робіт, яка доступна постачальникам, приватним підрядникам та компаніям. Він містить: Електронну дошку оголошень, де розміщуються всі можливості закупівель, результати торгів та відповідна інформація; Реєстр виробників, постачальників, дистриб'юторів, підрядників та консультантів; та Електронний каталог товарів, матеріалів та обладнання. У системі також передбачені: віртуальний магазин, електронна платіжна система та можливість подання заявок онлайн. Системою керує служба закупівель Департаменту бюджету та управління (Procurement Service of the Department of Budget and Management).

GPPB – це незалежний міжвідомчий орган із представництвом приватного сектору, який формує політику, та здійснює нагляд за впровадженням реформи закупівель у країні. До завдань GPPB відносяться: підготовка загального посібника із закупівель та типових форм торгів; створення програми навчання для державних службовців у сфері закупівель; та проведення тренінгів для закупівельних організацій.

Він також зберігає та відображає дані щодо державних закупівель, які надають замовники та регулюючі органи (інформація про річні плани закупівель, звіти про моніторинг закупівель, «чорний список» постачальників, резюме оцінювання ефективності будівельників, попередньо вибрані постачальники та консультанти, список спостерігачів та статус розгляду скарг).

Особливості участь українських компаній

Усі іноземні компанії для участі у державних закупівлях на Філіппінах повинні мати місцевого партнера. Ця вимога передбачена у Переглянутих правилах імплементації та положень Закону RA 9184 від 2016 року (Revised Implementing Rules and Regulations of Republic Act No. 9184) – Розділ 23.4 Критерії придатності для закупівлі товарів та інфраструктурних проектів, Розділ 24.3 Критерії придатності для придбання консалтингових послуг та Додаток 9 Керівні принципи щодо визначення іноземних постачальників, підрядників та консультантів для участі у державних закупівлях.

З 26 червня 2019 року Філіппіни мають статус спостерігача у Комітеті з питань державних закупівель Світової організації торгівлі.

https://rei.mfa.gov.ua/

https://rei.mfa.gov.ua/anketa-eksportera