28 червня в Україні відзначається державне свято - День Конституції України. Цього дня, 18 років тому, Верховна Рада України прийняла новий Основний закон країни - першу Конституцію новітньої незалежної Української держави.

Конституція закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Конституція врахувала історичний досвід українського народу і кращі світові традиції.

Яскраву сторінку в історію світових конституційних пошуків вписав Пилип Орлик, якого у ХVIII ст. було обрано гетьманом України в еміграції. „Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорізького” (1710) вважаються першою Конституцією Української держави. Загалом Конституція П.Орлика була співзвучна тогочасним тенденціям розвитку європейської політичної думки, а в деяких аспектах навіть випереджала європейську політичну теорію та практику, надавши перевагу принципам конституціоналізму над панівною тоді в Європі ідеєю абсолютизму.

Наступним, не менш важливим, етапом державотворчого процесу стало прийняття Центральною Радою 29 квітня 1918 року Основного Закону Української Народної Республіки під назвою „Статут про державний устрій, права і вільності УНР”, а також схвалення Західноукраїнською Республікою 13 листопада того ж року Тимчасового Основного Закону. Однак, трагічні події тодішньої епохи завадили втіленню в життя положень цих документів.

Необхідно відзначити, що Конституція УНР ґрунтувалась на демократичних стандартах, які й сьогодні визнаються міжнародною спільнотою як фундаментальні принципи державотворення. Документ закріплював народний суверенітет як основне джерело державної влади, неподільність території, культурні права національних меншин, важлива роль відводилася місцевому самоврядуванню та принципу розподілу влади. Важливо підкреслити, що Конституція визначала рівність всіх громадян, незалежно від віку, віри, раси та статі, закріплюючи основні права та свободи людини, скасовувалась смертна кара.

Враховуючи таку багату конституційну спадщину, робота над створенням Основного Закону нашої держави розпочалася відразу після проголошення її незалежності в 1991 році із залученням найкращих світових експертів та вітчизняних фахівців, що завершилась схваленням Верховною Радою в червні 1996 року Конституції України.

Довгий і складний шлях політичного самовизначення засвідчив невмирущу волю українців мати свою державність, бути суверенними серед інших вільних народів Європи і світу.

Показовим є те, що Конституція України 1996 року, крім закріплення ключових принципів державності, демократії та основних прав і свобод людини, визначає зовнішньополітичну діяльність України як таку, що спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Прийняття Основного Закону стало точкою відліку нової епохи в історії нашої держави, що забезпечило стабілізацію суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в країні. 

Однак, розвиток української державності продемонстрував необхідність подальшого вдосконалення Основного Закону нашої держави.

У 2003 році, в Україні було ініційовано Конституційну реформу, результатом якої стало ухвалення Верховною Радою України 8 грудня 2004 (403 голоси «за»), Закону України № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції України», яким розширялися повноваження українського парламенту. Проте, 30 вересня 2010 року Конституційний Суд України скасував дію цього Закону.

Конституційну реформу було відновлено у лютому 2014 року, зокрема 22 лютого 2014 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про текст Конституції України в редакції 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII».

Нині проведення конституційної реформи є одним з наріжних каменів програми реформ в Україні та одним з пріоритетів Української держави. Робота із внесення змін до Основного Закону ґрунтується на принципах верховенства права, відкритості та прозорості. Процес підготовки змін до Конституції Україн стосується у першу чергу питань децентралізації державної влади та суттєвого розширення повноважень місцевих громад.

На засіданні Уряду України 1 квітня 2014 року було схвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні.

Реалізацію Концепції планується здійснити в два етапи:

– на першому (протягом 2014 р.) передбачається завершити формування необхідної законодавчої бази діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з визначенням повноважень, включаючи питання їх ресурсного забезпечення;

– на другому (2015-2017 рр.) передбачено проведення інституційної реорганізації органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також проведення місцевих виборів з урахуванням прийнятих реформ.

Концепція була попередньо погоджена з усіма обласними та міськими радами, українськими та міжнародними експертами, а також схвалена Радою Європи як перший крок на шляху проведення реформи місцевого самоврядування в Україні. Документ відповідає засадам Європейської Хартії місцевого самоврядування.

До 1 жовтня 2014 року триватиме широке громадське обговорення Концепції, організація та забезпечення проведення якого покладені на Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Володимира Гройсмана (проект змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) та Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні розміщено на сайті Міністерства: http://minregion.gov.ua/koncepciya-reformuvannya-miscevogo-samovryaduvannya-ta-teritorialnoyi-organizaciyi-vladi-v-ukrayini-333230).

Ключові зміни до Конституції України стосуються розділів ІХ «Адміністративно-територіальний устрій» і ХІ «Місцеве самоврядування». Також пропонуються деякі зміни до розділів ІV «Верховна Рада України», V «Президент України» та VІ «Кабінет Міністрів. Інші органи виконавчої влади».

Прийняття відповідних змін до Основного Закону України забезпечить створення належної правової основи для схвалення низки законодавчих актів, необхідних для реалізації реформи місцевого самоврядування. Серед них: нова редакція закону «Про місцеве самоврядування», «Про місцеві державні представництва», зміни до Бюджетного кодексу, а також низки законодавчих актів, які визначають розподіл повноважень між виконавчими органами влади і органами місцевого самоврядування, їх розподіл між органами місцевого самоврядування різного рівня.

27 червня 2014 року                                                                                                                                                                                 Посольство України в Малайзії