Початок військової агресії рф проти України 24.02.2022 року спричинив суттєве зменшення двосторонньої торгівлі між Україною та Малайзією, яка у попередні шість років поспіль демонструвала позитивну динаміку.
За даними Державної митної служби України, протягом 2022 року загальний товарообіг між країнами зменшився на 77,6% у порівнянні з 2021 роком та склав 90,68 млн дол. США (2021 - 405 млн дол. США), при цьому експорт українських товарів до Малайзії скоротився на 66,1% до 45,26 млн дол. США (2021 - 132,48 млн дол. США), імпорт зменшився на 83,33% та склав 45,42 млн дол. США (2021 - 272,52 млн дол. США). Негативне для України сальдо зовнішньоторговельних операцій склало 162,94 тис. дол. США (2021 - 140 млн дол. США).
У 2022 році основними групами товарів у структурі експорту з України до Малайзії були: олія соняшникова (1512) – 36,55 млн дол. США (80,76% від всього експорту); молоко та молочні продукти, яйця птиці; натуральний мед – 2,66 млн дол. США (5,88%); овочі – 4,6 млн дол. США (4,6%); залишки і відходи харчової промисловості – 1,11 млн дол. США (2,45%); титан і вироби з титану (8108906000) – 0,935 млн дол. США (2,07%).
У структурі імпорту з Малайзії домінували: електричні машини – 16,97 млн дол. США (37,36%); жири та олії тваринного або рослинного походження – 8,84 млн дол. США (19,46%); реактори ядерні, котли, машини – 6,3 млн дол. США (13,87%); каучук, гума – 3,25 млн дол. США (7,16%); прилади та апарати оптичні, фотографічні – 2,27 млн дол. США (5%).
Малайзія відноситься до нових індустріальних країн. Посідає перше місце в регіоні за експортом сільськогосподарської сировини, друге (після Сінгапуру) – за експортом виробів обробної промисловості. Поряд з Індонезією і Брунеєм Малайзія – найбільший експортер нафти і скрапленого природного газу у всьому регіоні Південно-Східної Азії, але одночасно є і великим імпортером цієї продукції. Малайзія займає 1-е місце в світі за випуском електронних чіпів та мікросхем. За темпами стабільного зростання ВВП також входить в число світових лідерів.
Особливістю економіки країни є те, що, будучи традиційно сировинно-орієнтованою, вона пройшла період трансформації до індустріального типу, а потім – постіндустріального (орієнтованого, передусім, на розвиток сектору послуг) за відносно короткий період часу. Зокрема, перехід від аграрної до індустріально-орієнтованої економіки в Малайзії відбувся менш ніж за два десятиліття. Основні сектори економіки: сфера послуг (58% ВВП, основу складають інформаційні і телекомунікаційні послуги, оптові та роздрібні продажі та фінанси і страхування), промисловість (22%), видобувна промисловість (8%), сільське господарство (6,5%) та будівництво (4,5%).
У 2021 році економіка Малайзії відновила зростання, збільшившись на 3,1% (Q1: -0,5%, Q2: +15,9%, Q3: -4,5%, Q4: +3,6%; 2020 рік – падіння на 5,6%). Реальний ВВП (у постійних цінах 2015 року) становив 1,39 трлн рінггіт (335 млрд дол. США); номінальний ВВП – 1,55 трлн рінггіт (374 млрд дол. США) – 37 місце серед країн світу (за даними Світового банку); ВВП на душу населення: 45,874 тис. рінггіт (11,066 тис. дол. США).
З другого півріччя 2015 року продовжується тенденція до поступового відновлення золотовалютних резервів країни, які станом на кінець 2021 року склали 116,9 млрд дол. США. За останнє десятиріччя обсяг резервів змінювався з максимального показника, зафіксованого у 2011 році – 150 млрд дол. США, до мінімального – 80 млрд дол. США – у 2015 році.
Зовнішній борг Малайзії протягом останнього року зріс до 259,1 млрд дол. США (станом на грудень 2021 року) та склав 70,0% ВВП країни (2020 – 66,7%). Загальна інфляція в Малайзії у 2021 році зросла до 2,5% (2020: -1,2%).
Мінімальна заробітна плата (з 1 травня 2022 року): 1500 малайзійських рінггіт (345 дол. США). Середня заробітна плата у промисловому секторі (станом на травень 2022 р.): 3391 малайзійських рінггіт (780 дол. США). Індекс споживчих цін (у постійних цінах 2010 року) станом на червень 2022 року склав 127,4%, індекс промислового виробництва – 107,4%. Рівень безробіття (станом на грудень 2021 року): 4,7%.
Обсяг зовнішньої торгівлі Малайзії за підсумками 2021 року сягнув 2,2 трлн рінггіт (530,8 млрд дол США), показав найвище щорічне зростання з 1994 року на 24,8%. Головними торговельними партнерами Малайзії у 2021 році традиційно залишались Китай (18% всього об’єму зовнішньої торгівлі), країни АСЕАН (25,9%), США (9,7%), ЄС (8,1%), Японія (6,7%). Експорт збільшився на 26% та склав 1,24 трлн рінггіт або 299,1 млрд дол. США (2020 – 983,8 млрд рінггіт або 237,3 млрд дол. США). Імпорт зріс на 23,3% та склав 987,2 млрд рінггіт (238,2 млрд дол. США). Сальдо зовнішньої торгівлі у 2021 році залишилось позитивним 24-й рік поспіль та зросло на 37,7% (252,6 млрд рінггіт або 60,9 млрд дол. США). Ці видатні досягнення були зумовлені стійким зовнішнім попитом і вищими цінами на сировину.
Основні партнери Малайзії при експорті у 2021 році: КНР (192,1 млрд рінггіт або 46,3 млрд дол. США; ↑20,6%), Сінгапур (173,4 млрд рінггіт або 41,8 млрд дол. США; ↑22%), США (142,2 млрд рінггіт або 34,3 млрд дол. США; ↑30,4%), Гонконг (76,6 млрд рінггіт або 18,5 млрд дол. США, ↑12,4%), Японія (75,3 млрд рінггіт або 18,2 млрд дол. США; ↑20,3%). Основні групи у структурі експорту: електроніка та електротовари (455,7 млрд рінггіт або 109,9 млрд дол. США;↑18%), нафтопродукти (95,7 млрд рінггіт або 23,1 млрд дол. США; ↑55%), пальмова олія (75,8 млрд рінггіт або 18,3 млрд дол. США; ↑45%), хімікалії та хімічна продукція (70,7 млрд рінггіт або 17,1 млрд дол. США; (↑39%), каучук та вироби з гуми (64,6 млрд рінггіт або 15,6 млрд дол. США; ↑46%).
Основні партнери Малайзії при імпорті у 2021 році: КНР (229 млрд рінггіт або 55,2 млрд дол. США; ↑33%), Сінгапур (93,7 млрд рінггіт або 22,6 млрд дол. США, ↑27,2%), Тайвань (75,2 млрд рінггіт або 18,1 млрд дол. США; ↑29,6%), США (74,9 млрд рінггіт або 18,07 млрд дол. США; ↑7,4%), Японія (73,7 млрд рінггіт або 17,8 млрд дол. США; ↑19,7%). Основні групи у структурі імпорту: електроніка та електротовари (314,4 млрд рінггіт або 75,9 млрд дол. США; ↑24,3%), хімікалії та хімічна продукція (96,5 млрд рінггіт або 23,3 млрд дол. США; ↑30%), нафтопродукти (89,6 млрд рінггіт або 21,6 млрд дол. США; ↑49,3%), обладнання та компоненти (68,6 млрд рінггіт або 16,6 млрд дол. США; ↑14%), вироби з металу (54,2 млрд рінггіт або 13,1 млрд дол. США; ↑15,3%).
За підсумками 2021 року обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до Малайзії зріс на 224,9% у порівнянні з попереднім роком та склав 208,6 млрд рінггіт або 50,3 млрд дол США (2020 – 64,2 млрд рінггіт або 15,5 млрд дол США). Основні країни-інвестори: Нідерланди (78 млрд рінггіт або 18,8 млрд дол. США), Сінгапур (47,3 млрд рінггіт або 11,4 млрд дол. США), КНР (31,3 млрд рінггіт або 7,6 млрд дол. США), Австрія (18,9 млрд рінггіт або 4,6 млрд дол. США) і Японія (9,9 млрд рінггіт або 2,4 млрд дол. США). Найбільша частка була спрямована у сферу промислового виробництва (179,6 млрд рінггіт або 43,3 млрд дол. США; ↑217,3%), сектор послуг (24,9 млрд рінггіт або 6 млрд дол. США; ↑283,1%), первинний сектор (4,1 млрд рінггіт або 989,1 млн дол. США).
Митне регулювання імпорту
Між Україною та Малайзією відсутня угода про зону вільної торгівлі. Разом з тим, достатні правові рамки для регулювання економічних відносин між країнами створює Торговельна угода між Урядом України та Урядом Малайзії, підписана 19 серпня 2002 року (набула чинності 5 липня 2003 року). Зокрема, статтею 3 цієї Угоди передбачається надання сторонам режиму найбільшого сприяння стосовно усіх питань митного регулювання та зовнішньоторговельних формальностей щодо імпорту та/або експорту продукції згідно з правилами СОТ.
У зовнішньоторговельних відносинах з країнами, які не є членами АСЕАН Малайзія застосовує Гармонізовану тарифну систему (HTS). Щодо імпортно-експортних операцій з країнами-членами АСЕАН – Гармонізовану тарифну номенклатуру АСЕАН (AHTN).
Малайзія стягує тарифну ставку на імпорт товарів в діапазоні від 0 до 50 відсотків за системою «ad valorem». Середня ставка мита на промислові товари, що ввозяться до Малайзії, складає 6,1%. Розмитненню за підвищеними тарифами підлягають товари, які виробляються в значних кількостях всередині країни, а також групи товарів, що суперечать нормам ісламу (алкоголь, свинина тощо).
Зниження тарифної ставки або звільнення від сплати мита застосовується при імпорті сировини, яка буде використана у виробництві продукції для подальшого реекспорту з Малайзії, зокрема тих, щодо яких в країні існує дефіцит. На імпортні товари Малайзійська митниця встановлює стандартний податок на продаж та послуги (SST) на рівні 6 відсотків.
На експорт товарів Малайзійська митниця застосовує митний тариф від 0 до 10 відсотків за системою «ad valorem». Відповідно до Митного закону 1976 року, щодо товарів, які були імпортовані до країни з метою подальшого реекспорту, сума сплаченого експортного мита підлягає відшкодованню у розмірі до 90%.
Підприємства, що здійснюють діяльність у вільних економічних та промислових зонах можуть здійснювати ввезення сировнини, продукції та виробничого обладнання без сплати мита. Наразі в Малайзії існує 13 вільних промислових зон (FIZ) і 12 вільних економічних зон (FCZ).
Малайзія є членом шести регіональних угод про зону вільної торгівлі АСЕАН та має сім двосторонніх угод про ЗВТ (з Австралією, Чилі, Індією, Японією, Новою Зеландією, Пакистаном і Туреччиною. Для того, щоб скористатися преференціями в рамках дії угоди про ЗВТ трейдери мають надати разом з товарами Преференційний сертифікат походження (PCO), що оформлюється у системі єдиного вікна (http://www.dagangnet.com/). Крім того, Урядом Малайзії створено «Калькулятор тарифів ЗВТ», що має на меті допомогти виробникам визначити, чи мають вони право на знижені тарифи в рамках ЗВТ. Ресурс доступний за посиланням: https://fta.miti.gov.my/index.php/tariff/calculat or2_1?mid=26
Нормативне регулювання
Процедури здійснення державних закупівель в Малайзії регламентуються наступними нормативно-правовими актами:
Законом про фінансові процедури 1957, зі змінами від 1972 року (Financial Procedure Act 1957, Revised 1972) - надає Міністерству фінансів повноваження контролю та керування бюджетними коштами країни, а також формування політики та процедур, пов'язаних із державними закупівлями.
Інструкціями Казначейства (Treasury Instructions, TI) – детально визначають фінансові та бухгалтерські процедури, пов’язані з використанням державних коштів, та обов’язкові для виконання усіма суб’єктами. Міністерством фінансів впроваджені інструкції TI 166 – TI 300 з питань закупівель (зокрема, стосуються визначення потреб (TI No.168), специфікації товарів/послуг/робіт (TI No.174); порядку електронних закупівель (TI No.168 A); вивчення ринку (TI 169); надання пропозицій (TI No.170); проведення тендерів (TI No.171), прямих закупівель (TI No.170) тощо).
Законом про державні контракти 1949 року (Government Contracts Act 1949) – уповноважує міністрів у відповідних міністерствах укладати контракти, а також делегувати повноваження державним службовцям укладати контракти від імені уряду.
Циркулярними листами Казначейства (Treasury Circular Letters) – видаються періодично з метою інформування, роз’яснення, впровадження, вдосконалення закупівельної політики, правил та процедур.
Циркулярами щодо федеральних контрактів (Federal Central Contract Circulars) – видаються для інформування користувачів про наявність загальних споживчих товарів, які закуповуються централізовано.
Суб’єктами державних закупівель можуть виступати: федеральний уряд (міністерства, відомства); уряди штатів; місцеві органи (ради міст, районів, муніципалітети); урядові компанії (Government Linked Companies, GLC).
Категорії публічних закупівель
Роботи: будівельна та інженерна діяльність, пов’язана з інфраструктурою та спорудами (будівлі, аеропорти, дороги, дамби, водовідведення тощо).
Поставки: постачання сировини, проміжних або готових товарів, а також будівельних матеріалів, харчових продуктів, обмундирування, транспортних засобів, обладнання, запчастин та меблів.
Послуги: залучення робочої сили, експертизи та консультантів у сферах техніко-економічного обґрунтування, досліджень, проектування, інспектування та менеджменту. Інші послуги, такі як послуги з ремонту, обслуговування та прибирання, є другорядними видами діяльності в цій категорії.
Для участі у державних закупівлях товарів та послуг в Малайзії, будь-який суб’єкт (фізична особа, компанія або юридична особа) повинен зареєструватися у Міністерстві фінансів Малайзії (the Ministry of Finance Malaysia (MOF) та відповідних міністерствах/відомствах, а для робіт – у Центрі сервісу підрядників (the Contractors Service Centre (Pusat Khidmat Kontraktor, PKK) та Раді розвитку будівельної промисловості Малайзії (Construction Industry Development Board Malaysia, CIDB), які є агентствами Міністерства робіт Малайзії (the Ministry of Works Malaysia). Процес реєстрації гарантує, що всі компанії чи підрядники є добросовісними, дійсно фаховими у відповідних сферах бізнесу та мають можливість виконувати роботи чи постачати та надавати послуги.
Процедури державних закупівель
Пряма закупівля (Direct Purchase): закупівля товарів та послуг на суму до 50 000 рінггіт (RM) безпосередньо через видання державного замовлення (Government Order) будь-яким відомим постійним постачальникам. Закупівля робіт на суму до 20 000 RM може здійснюватися шляхом видання Замовлення на виконання робіт (Works Indent) підряднику, який зареєстрований у PKK та CIDB.
Надання цінової пропозиції (Quatation): а) закупівля товарів та послуг вартістю від 50 000 RM до 500 000 RM, здійснюється за допомогою запиту на надання пропозиції від не менш як п'яти учасників. Усі постачальники повинні бути зареєстровані малайзійським урядом; б) закупівля робіт вартістю від 20 000 RM до 500 000 RM, на основі розгляду пропозиції від не менш як п'яти учасників. Усі підрядники повинні бути зареєстровані у PKK та CIDB.
Тендери (Tenders): закупівля робіт, поставок та послуг, вартість яких перевищує 500 000 RM, повинна здійснюватися за допомогою тендерних процедур. Усі підрядники, які мають намір брати участь у місцевих тендерах, повинні бути зареєстровані урядом Малайзії.
Міжнародні тендери оголошуються на поставки та послуги, якщо немає в наявності товарів або послуг місцевого виробництва. Для конкретних робіт, якщо місцеві підрядники не мають досвіду та можливостей, до участі у тендері можуть бути запрошені спільні підприємства між місцевими та іноземними компаніями, щоб забезпечити передачу технології. Міжнародні тендери на проведення робіт можуть бути оголошені лише тоді, коли місцеві підрядники не мають досвіду та можливостей, а спільних підприємств немає.
З 18 липня 2012 року Малайзія має статус спостерігача в Комітеті з питань державних закупівель (the Government Procurement Committee) Світової організації торгівлі.
Експортерам потрібно враховувати доцільність використання місцевого дистриб'ютора чи агента для виходу на ринок Малайзії. Місцевий дистриб'ютор, як правило, відповідає за учать у тендерних процедурах, переговорах з замовниками, митне оформлення, відносини з усталеними оптовими/роздрібними торговцями, маркетинг товару безпосередньо у великих корпораціях чи уряді та забезпечує післяпродажне обслуговування.
Для участі у процесі державних (публічних) закупівель в Малайзії, іноземні компанії повинні створити місцеву дочірню компанію та зареєструвати її в Міністерстві фінансів Малайзії, або мати в якості партнера місцеву фірму-консультанта (агента). Також можуть бути безпосередньо призначені окремі іноземні консультанти, коли вартість послуг не перевищує 500 000 RM.
Крім того, потрібно враховувати, що у державних закупівлях урядом Малайзії, урядовими компаніями (Government Linked Companies, GLC) або закупівлях у пріоритетних секторах економіки перевага надається місцевим агентам та/або спільним підприємствам, які класифікуються як компанії Bumiputera (малайська). Термін Bumiputеra відноситься до осіб, які етнічно є малайцями. Компанія Bumiputera повинна відповідати наступним критеріям: створена відповідно до Закону про компанії 1965 року; оплачений капітал складає не менш ніж 25 000 RM; 100% складу акціонерів – етнічні малайці (Буміпутра); склад ради директорів, управлінського, професійного та допоміжного персоналу – більш ніж 51% Буміпутра.
Уряд Малайзії використовує компенсації та інші заходи для заохочення передачі технологій, особливо у сфері оборонних закупівель.
National Chamber of Commerce and Industry of Malaysia (NCCIM)
Основні напрями діяльності
Створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприяння всебічному розвитку торговельних зв`язків між малайзійськими підприємцями та їх зарубіжними партнерами, представлення інтересів її членів з питань господарської діяльності як в Малайзії так і за кордоном. Сприяння розбудові промислового комплексу Малайзії.
Адреса (Головний офіс): WismaFMM No. 3 Persiaran Dagang, PJU 9, Bandar Sri Damansara,
52200 Kuala Lumpur P O Box 28, Jinjang, 52000 Kuala
International Chamber of Commerce of Malaysia (ICC Malaysia)
Основні напрями діяльності
Основна мета ICC Malaysia - представляти інтереси малайзійської бізнес-спільноти на міжнародних торгових форумах. ICC Malaysia бере активну участь у розвитку зовнішньої торгівлі Малайзії та поліпшенні інвестиційної привабливості цієї країни. Секретаріатом ICC Malaysia є FMM.
Адреса: ICC Malaysia c/o Asian Strategy & Leadership Institute (ASLI) Khazanah ASLI No 1717 Jalan Ledang Off Jalan Tuanku Abdul Halim 50480 Kuala Lumpur
Malaysian International Chamber of Commerce and Industry (MICCI)
Основні напрями діяльності
Послуги експортної документації.
Надання он-лайн інформаційних послуг для членів MICCI.
Надання інформації щодо умов ведення бізнесу.
Бізнес брифінги та конференції.
Організація заходів для налагодження ділових контактів.
Державне агентство, через яке Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості Малайзії надає підтримку суб’єктам підприємництва у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за кордоном.
Основні функції: сприяння, допомога та розвиток малайзійської зовнішньої торгівлі, у першу чергу, у галузі виробничих товарів, напівфабрикатів та надання послуг.
Формулювання та імплементація маркетингової стратегії малайзійського експорту.
Здійснення дослідницької роботи в галузі рекламування, маркетингових досліджень та ведення відповідних баз даних для потреб малайзійських експортних компаній.
Організація тренувальних програм у галузі міжнародного маркетингу для потреб малайзійських експортних компаній.
Захист інтересів малайзійської зовнішньої торгівлі за кордоном.
Просування та надання послуг у зовнішньоторговельній галузі.
Державний орган, що здійснює зовнішньоекономічну підтримку малайзійського бізнесу. Головне державне агентство, що надає сприяння та координує індустріальний розвиток в Малайзії. Однією з основних функцій цієї організації є також залучення іноземних інвестицій в економіку Малайзії та надання послуг іноземним інвесторам.
ІТ, розумне місто, смарт-рішення та технології, смарт-будинки, роботехніка, дрон-технології, сучасні технології зв’язку, 5G інтернет, сучасне пожежне обладнання, технічні засоби спостереження, CCTV, системи доступу, штучний інтелект тощо.
м. Куала-Лумпур
MALAYSIA WOOD EXPO 2022
International Wood & Woodworking Machinery Expo
Міжнародна виставка деревини та деревообробного обладнання